ПОВЧАННЯ СТАРЦЯ ПРЕПОДОБНОГО АМВРОСІЯ
Коли Старцю написали, що важко на світі, він відповів: "Тому вона (земля) й називається Долина Плачу; але люди одні плачуть, а інші скачуть, але останнім буде недобре".
На питання: "Що значить жити за серцем?", отець відповів: "Не втручатися в чужі справи і бачити в інших все хороше". Отець говорив: "Ми повинні жити на землі так, як колесо крутиться, тільки злегка одною точкою торкається землі, а іншими безнастанно вгору поривається; а ми, як заляжемо на землю, то й підвестися не можемо".
На питання: "Як жити?", отець відповідав: "Жити — не тужити, нікого не засуджувати, нікому не допікати, і всім моє вшанування. Потрібно жити нелукаво і вести себе зразково, тоді наше діло буде правильне, а в іншому випадку вийде кепсько. Потрібно примушувати себе, хоча й усупереч волі, робити якесь добро ворогам своїм; а головне — не мстити їм і бути обережними, щоб якось не образити їх виглядом презирства і приниження. Щоб люди не залишалися в безтурботності й не покладали свою надію на сторонню молитовну допомогу".
Старець повторював звичайну народну приказку: "Боже поможи, — та й сам чоловік не лежи". І додавав: "Згадай, дванадцять апостолів просили Спасителя за жінку хананеянку, але Він не почув їх; а сама стала просити, ублагала".
Отець учив, що в спасіння три ступені. Сказано у св. Івана Золотоустого:
- не грішити,
- згрішивши, каятися,
- той хто погано кається, терпітиме напади скорбот.